Smutok I., Rus'ka sljahta peremysl'skoj zemli (XIV-XVIII st.).pdf

(4457 KB) Pobierz

ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА

іме�½і М. С. ГРУШЕВСЬКОГО НАН УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА

іме�½і М. С. ГРУШЕВСЬКОГО НАН УКРАЇНИ

Кваліфікацій�½а �½аукова

праця �½а правах рукопису

Смуток Ігор Іва�½ович

УДК 94(477)”14/18”:929.521

ДИСЕРТАЦІЯ

РУСЬКА ШЛЯХТА ПЕРЕМИШЛЬСЬКОЇ ЗЕМЛІ

(XIV – XVIII СТ.).

ІСТОРИКО-ГЕНЕАЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

07.00.06 – історіографія, джерелоз�½авство

та спеціаль�½і історич�½і дисциплі�½и

03 – гума�½ітар�½і �½ауки

Подається �½а здобуття �½аукового ступе�½я доктора історич�½их �½аук.

Дисертація містить результати влас�½их дослідже�½ь. Використа�½�½я

ідей, результатів і текстів і�½ших авторів мають посила�½�½я �½а відповід�½е

джерело

Смуток І.І.

Київ – 2018

АНОТАЦІЯ

Смуток І.І. Руська шляхта Перемишльської землі (XIV – XVIII ст.).

Історико-ге�½еалогіч�½е дослідже�½�½я.

– Кваліфікацій�½а �½аукова праця �½а

правах рукопису.

Дисертація �½а здобуття �½аукового ступе�½я доктора історич�½их �½аук за

спеціаль�½істю 07.00.06 «Історіографія, джерелоз�½авство та спеціаль�½і

історич�½і

дисциплі�½и».

–

І�½ститут

украї�½ської

археографії

та

джерелоз�½авства ім. М.С. Грушевського НАН Украї�½и. Київ, 2018.

Історія та ге�½еалогія �½обілітету Дав�½ьої Речі Посполитої упродовж

багатьох

десятиліть

залишається

од�½им

пріоритет�½их

�½апрямків

дослідже�½�½я у середовищі істориків-фахівців періоду Серед�½ьовіччя та

Ра�½�½ьомодер�½ого часу. Наяв�½ість з�½ач�½ої кількості �½апрацюва�½ь із вказа�½ої

тематики дозволило сформувати пев�½і базові уявле�½�½я про па�½ів�½ий ста�½ як

Коро�½�½их земель, так і ВКЛ. Во�½и творять �½аукову парадигму, яка

продовжує використовуватися вче�½ими для ко�½струюва�½�½я ми�½улого, де так

чи і�½акше присут�½я шляхта. Змі�½ити або скорегувати її вкрай склад�½о,

�½езважаючи �½а доволі ди�½аміч�½ий приріст фактологіч�½их з�½а�½ь з вказа�½ої

проблематики. Втім, такі змі�½и мають місце й їх�½і �½аслідки важко

переоці�½ити. Наприклад, �½апрацюва�½�½я украї�½ських істориків з історії

шляхти Воли�½і, Київщи�½и і Поділля докорі�½�½о змі�½ило уявле�½�½я про

украї�½ське суспільство докозацької доби. З’ясувалося, що во�½о мало влас�½е

числе�½�½е представ�½ицтво серед вищого ста�½у Речі Посполитої, що його

ет�½іч�½ий і ко�½фесій�½ий склад аж �½іяк �½е співвід�½осився зі звич�½ими

уявле�½�½ями про шляхту, як всуціль польську, католицьку тощо.

Дослідже�½�½я

історії

шляхти

Перемишльської

землі

поклика�½е

розширити рамки цього представ�½ицтва та попов�½ити його, долучивши

спіль�½оту, представле�½у півтора сот�½ею родів православ�½ого, згодом –

у�½іатського віровиз�½а�½�½я. Це була числе�½�½а (з кі�½ця XVI ст. – близько двох

тисяч сімей) малозамож�½а шляхта, що осіла цілими поселе�½�½ями у передгір’ї

та гірській части�½і Карпат. Завдяки проведе�½ому дослідже�½�½ю вдалося

відстежити формува�½�½я руської шляхти в окрему соціокультур�½у групу з

характер�½ими для �½еї властивостями, як то багаточисель�½ість, �½езамож�½ість;

доведе�½о, що в ос�½ові формува�½�½я руської шляхти лежав ко�½фесій�½ий

чи�½�½ик, решта – суспіль�½ий і матеріаль�½ий – мали другоряд�½е з�½аче�½�½я;

простеже�½о еволюцію цієї шляхетської спіль�½оти упродовж XVII ст., й

показа�½о, яким чи�½ом во�½а змі�½ювалася під впливом зов�½іш�½іх суспіль�½их

викликів; з’ясова�½о роль мілітар�½ого чи�½�½ика в житті руської шляхти у

другій полови�½і XVII ст.,

відтак його вплив �½а еволюцію світогляд�½их

позицій. Зокрема – від пов�½ого �½есприй�½яття у�½ії до компромісу з римо-

католицькою церквою.

Дослідже�½�½я обра�½ої тематики вико�½а�½е із залуче�½�½ям з�½ач�½ого

масиву архів�½ого матеріалу. В роботі використа�½і акти гродських і земських

судів Перемишльської землі, частково – Львівської землі, Жидачівського

повіту.

Проа�½алізова�½а

джерелоз�½авча

ці�½�½ість

актового

матеріалу,

з’ясова�½о, якого характеру і�½формацію мож�½а почерп�½ути в докуме�½тах, в

залеж�½ості від їх змістов�½о-фу�½кціо�½аль�½ого приз�½аче�½�½я. Для вивче�½�½я

окремих аспектів життєдіяль�½ості руської шляхти Перемишльської землі

використа�½і

акти

єпископського

суду

Перемишльської

землі,

архів

Самбірської еко�½омії, докуме�½ти це�½траль�½их уста�½ов управлі�½�½я Дав�½ьої

Речі Посполитої (Коро�½�½а метрика, Архів Коро�½�½ого скарбу, камераль�½і

архіви).

Окремо проа�½алізова�½о історіографіч�½ий доробок з вказа�½ої тематики.

Історія руської шляхти перма�½е�½т�½о ставала предметом �½аукових зацікавле�½ь

украї�½ських та польських істориків. Втім, їх�½і трактува�½�½я ми�½улого вказа�½ої

спіль�½оти �½е завжди були об’єктив�½ими та перебували під впливом

політич�½ої ко�½’ю�½ктури.

Витоки руської шляхти слід пов’язувати з роздав�½ичою політикою

польських мо�½архів та місцевих сувере�½ів (Владислав Опольський). Во�½и

праг�½ули сформувати �½а території Галичи�½и лояль�½е середовище серед

вищих щаблів місцевого суспільства. Брак людських ресурсів та �½евисокий

мобілізацій�½ий поте�½ціал тогочас�½их мо�½архій змушували владу добирати

для оборо�½и і управлі�½�½я краю різ�½ий люд, �½е звертаючи увагу �½а їх�½є

соціаль�½е походже�½�½я, ет�½іч�½у та релігій�½у при�½алеж�½ість. Такий підхід

зумовив

з-поміж

і�½шого

�½еод�½орід�½у

ко�½фесій�½у

ситуацію

серед

перемишльської шляхти. Через призму оста�½�½ьої привілейова�½ий ста�½

Перемишльської землі уже з перших років польського па�½ува�½�½я поділявся

�½а католицьку, православ�½у і зміша�½у, католицько-православ�½у, групи.

Оста�½�½і дві попов�½ювалися за раху�½ок місцевого �½аселе�½�½я. Це були вихідці

з різ�½их верств дав�½ьоруського суспільства:

боярства, к�½язівських слуг,

простолюду. Це були також мігра�½ти, в ос�½ов�½ому русько-волоське

�½аселе�½�½я з Марамарощи�½и та межиріччя Д�½істра і Пруту, в ме�½шій мірі

переселе�½ці з Воли�½і та і�½ших руських земель. У XV ст. руська шляхта

досить од�½орід�½о представле�½а �½а всіх щаблях місцевого шляхетського

соціуму. Од�½ак релігій�½а ко�½версія призвела до з�½ик�½е�½�½я її представ�½иків

серед мож�½овладства й �½а межі XV – XVІ ст. во�½а репрезе�½това�½а виключ�½о

рядовим шляхетським загалом.

XVІ ст. характеризується поступовим перетворе�½�½ям руської шляхти зі

спіль�½оти, котра іде�½тифікується за ко�½фесій�½ими критеріями, в окрему

соціокультур�½у групу, котра вираз�½о відмежовується від решти католицького

�½обілітету. У заз�½аче�½ий період руська шляхта переживає карди�½аль�½і

демографіч�½і змі�½и, во�½и, у свою чергу, поз�½ачилися �½а її май�½овому

ста�½овищі та суспіль�½их позиціях, спричи�½ивши змі�½и в життєвому укладі.

Формува�½�½я

та

�½ароста�½�½я

соціаль�½ої

окреміш�½ості

підсилювалося

шлюб�½ою політикою: серед півтори тисячі зафіксова�½их в перемишльських

актах XVІ ст. шлюбів руської шляхти �½е більше десяти �½алежать до міша�½их

православ�½о-католицьких. В абсолют�½ій більшості випадків шлюб�½ими

парт�½ерами руських шляхетських родів виступають ті ж самі місцеві

православ�½і роди Перемишльської землі.

XVII ст. стало періодом і�½те�½сив�½их змі�½, що охопили усі верстви

суспільства Дав�½ьої Речі Посполитої. Не оми�½ули во�½и і православ�½у шляхту

Перемишльської землі. Точкою відліку тра�½сформацій, що розпочалися у її

середовищі, стала Берестейська у�½ія 1596 р. Створе�½�½я у�½іатської церкви

було викликом, �½а який вказа�½а спіль�½ота �½е могла �½е зреагувати. В

подальшому �½а цей фактор �½акладаються і�½ші – соціаль�½о-еко�½оміч�½і

�½егаразди середи�½и XVII ст., широка участь у зброй�½ій боротьбі проти

козацтва та і�½ших військових кампа�½іях тощо.

Попервах шляхта виступила ос�½ов�½им промотором у боротьбі проти

у�½ії. Персо�½аль�½ий склад актив�½их учас�½иків ко�½фесій�½ого протистоя�½�½я

�½едвоз�½ач�½о вказує �½а те, що верхівка руської шляхти була актив�½о

заа�½гажова�½а у всіх перипетіях ко�½фесій�½их суперечок. Од�½очас�½о XVII ст.

характеризується актив�½им втягува�½�½ям руської шляхти у суспіль�½о-

політич�½і процеси. Ключову роль в цьому відігравала військова справа.

Перемишльська руська шляхта стає �½евичерп�½им джерелом попов�½е�½�½я

па�½цер�½их і козацьких хоругв коро�½�½ого війська. Армія у всі часи була

суспіль�½им і�½ститутом, котрий радикаль�½о переформатовував світогляд та

ці�½�½ості тих, хто до �½еї потрапляв. Армія Дав�½ьої Речі Посполитої �½е була

ви�½ятком. Після 1648 р. ветера�½и-вихідці з Перемишльщи�½и втратили

можливість отримувати вислуги �½а Надд�½іпря�½щи�½і й повертаються в рід�½і

домівки. Набуті �½ими �½овий досвід, персо�½аль�½і зв’язки, �½ові погляди �½а

ко�½фесій�½і справи у кі�½цевому результаті призводять до �½ароста�½�½я серед

руської шляхти компроміс�½их поглядів у релігій�½их справах та забезпечують

перехід Перемишльської єпархії з православ’я �½а у�½ію.

В оста�½�½і десятиліття іс�½ува�½�½я Речі Посполитої руська шляхта

втрачає колиш�½ю мо�½оліт�½ість та розпадається �½а кілька груп. Кож�½а з �½их

поступово і�½тегрується в па�½ів�½е католицьке середовище. Од�½ак ступі�½ь цієї

і�½теграції був різ�½им. Верхівка руської шляхти за своїм способом життя,

Plik z chomika:

Polemon

Smutok I., Rus'ka sljahta peremysl'skoj zemli (XIV-XVIII st.).pdf

Plik z chomika:

Inne pliki z tego folderu:

Inne foldery tego chomika: