Український діалектологічний збарник. Книжка II.pdf

(212440 KB) Pobierz
Історич�½о-Філологіч�½ий
Відділ
Всеукраї�½ської
Академії
Наук?
Збір�½ик
64,
Ц
ПРАЦІ
ДІЯЛЕКТОЛОГІЧНОЇКО
МІ
с
її
під
головува�½�½ям
акад.
А.
Е.
КРИМСЬКОГО.
УКРАЇНСЬКИЙ
ДІАЛЕКТОЛОГІЧНИЙ
ЗБІРНИК
К�½ижка
II
Редактори:
О.
Н.
СИНЯВСЬКИЙ
та
акад.
А.
Е.
КРИМСЬКИЙ.
У
КИЄВІ
З
друкар�½і
Всеукраї�½ської
Академії
Наук
1929
Бібліографіч�½ий
опис
цього
вида�½�½я
вмі­
ще�½о
в
«Літопису
Украї�½ського
Друку
.Карт­
,
*
ковому
репертуарі
та
і�½ших
покажчиках
*
Украї�½ської
К�½ижкової
Палати.
Дозволяється
випустити
В
світ.
Неодмі�½�½ий
Секретар
Академії
Наук,
акад.
О.
Корчак-Чепурківський.
Київський
Окрліт
232.
1930.
З
друкар�½і
Всеукраї�½ської
Академії
Наук,
Печерське
(Цитаделя,
9).
Зам.
1094'12ЇЮ
прим.
I61∕2
apκτ
Світлій
пам'яті
К.
МИХАЛЬЧУКА
в
15.
річ�½ицю
смерти
К.
Михальчук.
ДО
ПИТАННЯ
ПРО
УКРАЇНСЬКУ
ЛІТЕРАТУРНУ
МОВУ
1.
„Стра�½е�½
м�½ѣ
показался
отзыв
„Сѣвер�½ой
Пчелы"
о
малорусском
языкѣ...
Неужели
о�½а
ви­
дит
в
благород�½ом
рев�½ова�½іи
Квиток,
Гулаков,
Срез�½евских
что-либо
подозритель�½ое?
Не
по­
стигаю,
ибо
смотрю
чистыми
глазами
и
с
чи­
стым
сердцем,
которое
�½е
может
остаться
холод�½ым
при
созерца�½іи
исти�½�½аго,
добраго
и
освяще�½�½аго".
И.
М.
С�½егирев
його
листа
до
I.
I.
Срез�½евського
р.
1834).
З
приводу
статті
Д.
Мордовца
в
оборо�½у
украї�½ської
мови,
�½адруко­
ва�½ої
в
30
„С.-Петербургских
Вѣдомостей",
у
49
(1898
р.)
„Кіевля­
�½и�½а"
з’явилася
передовиця
під
заголовком
„Празд�½ая
затѣя",
що
трактує
пита�½�½я
про
украї�½ську
літератур�½у
мову
з
свого
особливого
погляду.
Як
ставиться
„Кіевля�½и�½"
до
всього
украї�½ського,
це
рір
досить
відома,
як
і
спосіб
газети
за
все
це
говорити.
Звичай�½о,
„Кіевля�½и�½"
�½е
зра­
див
себе
й
тут,
як
за
це
промовляє
вже
самий
заголовок
згада�½ої
його
статті.
Та
що
в
цій
статті
київська
газета
спробувала
була
�½авести
деякі
доволі
характер�½і
„підстави"
для
своїх
звичай�½их
поглядів
�½а
украї�½­
ські
�½амага�½�½я
підтримувати
й
культивувати
рід�½у
мову,
з�½ов
же
й
че­
рез
те,
що
ці
„підстави",
очевидячки,
видадуться
за
досить
поваж�½і
й
для
і�½ших
газет,
які
поділяють
„Кіевля�½и�½
“-ові
погляди
�½а
пита�½�½я
про
украї�½ську
мову,
ба
�½авіть
мають
цю
газету
за
особливо
в
цій
справі
компете�½т�½у,
ми
й
гадаємо,
що
�½е
пошкодить
ближче
обіз�½атися
з
цими
„підставами"
й
з’ясувати
їх
справж�½ю
вартість.
Підстави
ці
в
„Кіевля�½и�½а"
почасти
філологіч�½і,
почасти
громадсько-
культур�½і,
та,
�½айбільше,
життьово-практич�½і,
у
тому
спеціяль�½о-утилі-
тар�½ому
розумі�½�½і,
в
якому
їх
розуміє
сама
газета
з
погляду
її
суб’єк­
тив�½их
міркува�½ь
та
смаків;
а
втім,
з
цим
во�½а
�½е
�½адто
й
криється,
як
це
мож�½а
бачити’з
її
влас�½их
висловів,
коли
во�½а
мотивує
ці
„підстави".
1
з
*
1
Ця
стаття
К.
Михальчука,
�½аписа�½ая,
як
це
вид�½о
з
деяких
місць
її,
в
самісі�½ькому
кі�½ці
XIX
ст.,
являє
собою
�½е
тільки
видат�½у
пам’ятку
оборо�½и
украї�½ської
літератур�½ої
мови
в
�½ай-
загрозливіші
часи
її
дореволюцій�½ого
іс�½ува�½�½я
з
дуже
характер�½ими
для
того
часу
спробами
�½аціо�½аль�½ої
самохарактеристики,
держав�½о-політич�½ої
самокритики
й
самовиз�½аче�½�½я,
а
ще
й
вельми
змістов�½у
розправу
з
галузі
украї�½ської
фо�½етики,
що,
без
сум�½іву,
багато
кому
допо­
може
усвідомитися
в
пита�½�½ях
звукової
структури
украї�½ської
мови.
Зокрема
слід
підкреслити
�½аукову
вартість
теоретич�½их
уґру�½тува�½ь
автора
літератур�½ої
мови
взагалі,
а
також
тракту­
ва�½�½я
пита�½ь
украї�½ської
мови
�½а
тлі
�½еперерв�½ого
історич�½ого
процесу
украї�½ського
�½ароду
з
�½айдав�½іших
часів.
(Ред.).
Діалект.
36.,
II.
1
2
К.
Михальчук
Поробивши
чимале�½ькі
витяги
з
статті
Д.
Мордовия,
газета
завважує:
„Мы
привели
по
возмож�½ости
подроб�½ѣе
глав�½ѣйшія
положе�½ія
статьи
г.
Мордовцева,
ко�½еч�½о,
�½е
за
тѣм,
чтобы
вступать
с
автором
в
ли�½­
гвистическія
пререка�½ія
и,
по
его
примѣру,
углубляться
в
дебри
ли�½­
гвистических
изслѣдова�½ій"
(sic!).
Тільки
ж,
слідом
за
цим,
газета
�½е
додержує
своєї
обіця�½ки,
а
витягає
з
цих
„�½етрів"
справді
різ�½і
„лі�½гві­
стич�½і"
див�½ички
й
силує
читача,
щоб
ві�½
уважав
їх
за
щось
цілком
�½а­
тураль�½е
і
безсум�½ів�½е.
Отож,
між
і�½шим,
газета
цілком
категорич�½о
заявляє:
„прежде
всего
вопрос
о
самостоятель�½ости
малорусскаго
языка—
вопрос
спор�½ый".
Влас�½е
кажучи,
�½е
тільки
це,
ба
й
усі
лі�½гвістич�½і
пита�½�½я
пови�½�½і
б,
по
правді,
видаватися
газеті
як
од�½аково
супе­
реч�½і,
скоро
во�½а
має
їх
за
такі
„�½етрі",
що
в
�½их
�½е
варт
зовсім
за­
глиблюватися.
А
в
тім,
�½авсправжки,
чомусь
виходить
у
�½еї
взагалі
щось
і�½ше,
бо
з
усіх,
що
їх
так
чи
і�½акше
зачеплює
газета,
лі�½гвістич�½их
пита�½ь,
супереч�½і
для
�½еї
лиш
ті,
котрі
стосуються
до
украї�½ської
мови,
що
їх
мож�½а
порозв’язувати
�½а
її
користь.
Во�½о
правда,
газета,
як
побачимо
далі,
�½е
�½адто
обстоює
думку
�½іби
ця
мова
„�½есамостій�½а",
воліючи
краще
�½апасти
�½а
�½еї
з
і�½шого
боку.
Тільки
жми,
з�½аючи
добре,
якої
взагалі
великої
ваги
�½адають
у
�½ас
саме-іме�½�½о
пита�½�½ю
про
те,
„самостій�½а"
чи
„�½е
самостій�½а1*
украї�½­
ська
мова,
до
того
�½е
тільки
в
громадя�½стві,
а
й
серед
^деяких
відомих
фі-
лологів-фахівців
(див.,
�½апр.,
ст.
проф.
С.
Буліча
„Малорусское
�½арѣчіе",
в
„Э�½циклоп.
Слов.
Брокгавса
та
Eφp.,
т.
XVilla,
ст.
485),
маємо
за
�½еобхід�½е
спи�½итися
�½а
цьому
пита�½�½і
й,
користуючися
з
цієї
�½агоди,
з’ясувати,
що
це
пита�½�½я
в
тому
розумі�½�½і,
в
якому
його
звичай�½о
розуміють,
справді
�½е
заслуговує
�½а
серйоз�½у
увагу,
бо
й
сама
теорія
про
„самостій�½і"
та
„�½есамостій�½і"
мови,
що
�½а
�½ій
його
збудова�½о,
як
єсть
�½естій�½а
з
суто
�½аукового
погляду.
За
цією
теорією,
як
її
формулюють
у
своїх
писа�½�½ях
деякі
вче�½і,
котрі
заперечують
„самостій�½ість"
украї�½ської
мови
(�½апр.,
у
згада�½ій
статті
Л.
Буліч,
проф.
А.
Буділовіч
у к�½.
„Общеславя�½скій
язык"
та
і�½ші),
„само­
стій�½а
мова",
або
ж,
попросту,
„мова",
у
спеціяль�½ому
розумі�½�½і
цього
термі�½а,
є
така
мова,
яка
своїм
слов�½иком,
граматикою
й
�½адто
фо�½ети­
кою
ста�½овить
од�½у
цілість,
що
поміт�½о
відріз�½яється
від
будь-
якої
і�½шої
такої
самої
мов�½ої
цілости.
Та
кож�½а
така
„самостій�½а
мова"
може
рів�½очас�½о
мати
й
свої
місцеві
відмі�½и
слов�½ою,
граматич­
�½ою
та
фо�½етич�½ою
сторо�½ами.
Утворюва�½і
через
ці
місцеві
відмі�½и
окремі
варія�½ти
пев�½ої
„самостій�½ої
мови"
теж
уважають
за
свого
роду
мови,
але
вже
мови
„�½есамостій�½і
,
**
і�½акше
„часткові
мови"
або
„підмови",
що
поділяються
ще
�½а
так
зва�½і
„�½аріччя",
„під�½аріччя"
й
„говірки"
пев­
�½ої
„самостій�½ої
мови
,
**
якій,
через
те,
засвоюється
ще
так
само
�½азву
„мови
спіль�½ої";
3
зверх�½ього
боку,
коли
дивитися
�½а
річ
з
схоластич­
�½ого
погляду,
формула
ця
�½аче
б
то
доволі
правиль�½а.
Та
варт
тільки
трохи
розгля�½ути
в�½утріш�½ій
її
зміст,
і
ми
пересвідчимось,
що
її
твер-
Zgłoś jeśli naruszono regulamin