Науковий збірник за рік 1926. Записки Українського наукового товариства в Київі.pdf

(154626 KB) Pobierz
УКРАЇНСЬКА
АКАДЕМІЯ
НАУК,
ІСТОРИЧНА
СЕКЦІЯ
MÉMOIRES
DE
LA
SECTION
HISTORIQUE
DE
L’ACADÉMIE
DES
SCIENCE',
D’UKRAINE,
jadis
Société
Scientifique
Ukrainienne
à
Kiev,
vol.
XXI,
sous
la
rédaction
de
M.
Hrushevsky,
Président
de
la
Section
Sommaire
voir
р.
191.
НАУКОВИЙ
ЗБІРНИК
ЗА
РІК
1926
ЗАПИСКИ
УКРАЇНСЬКОГО
НАУКОВОГО
ТОВАРИСТВА
У
КИЇВ!
ТЕПЕР
ІСТОРИЧНОЇ
СЕКЦІЇ
УКРАЇНСЬКОЇ
АКАДЕМІЇ
НАУК
том
XXI
ПІД
РЕДЛКЦІ6Ю
ГОЛОВИ
СЕКЦІЇ
акад.
МИХАЙЛА
ГРУШЕВСЬКОГО
ДЕРЖАВНЕ
ВИДАВНИЦТВО
УКРАЇНИ
ВСЕУКРАЇНСЬКА
АКАДЕМІЯ
НАУК. ІСТОРИЧНА
СЕКЦІЯ.
MÉMOIRES
DE
LA
SECTION
HISTORIQUE
DE
L’ACADÉMIE
DES
SCIENCES
D’UKRAINE,
jadis
Société
Scientifique
Ukrainienne
à
Kiev,
vol.
XXI,
sous
la
rédaction
de
M.
Hrushevsky,
Président
de
la
Section
НАУКОВИЙ
ЗБІРНИК
ЗА
РІК
1926
ЗАПИСКИ
УКРАЇНСЬКОГО
НАУКОВОГО
ТОВАРИСТВА
В
КИЇВІ
(ТЕПЕР
ІСТОРИЧНОЇ
СЕКЦІЇ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ
АКАДЕМІЇ
НАУК)
Том
XXI
ПІД
РЕДАКЦІЄЮ
ГОЛОВИ
СЕКЦІЇ
акад.
МИХАЙЛА
ГРУШЕВСЬКОГО
ДЕРЖАВНЕ
ВИДАВНИЦТВО
УКРАЇНИ
1926
[061
(47.7)
Лкад.
Наук
:
9
(17.7)
]
Д
о
з
в
о
л
яється
в
ипуcтити
в
світ.
За
Неодм.
Секретаря
Акад.
Наук
Акад.
Сергій
Єфремов.
Київськ.
Окрліт.
№
232.
Держтрест
„Київ
-
Друк”,
1-ша
фото-літо-друкар�½я.
Зам.
№
1609—3500.
ВОЛОДИМИР
ГЕРИНОВИЧ
НОВО-ВІДКРИТ1
ТРИПІЛЬСЬКІ
стоя�½ки
НА
КАМ’ЯНЕЧЧИНІ.
Мож�½а
сказати,
що
�½і
од�½а
части�½а
Украї�½и
�½е
мала
стільки
догід�½их
місць
для
оселе�½�½я
люди�½и,
що
стояла
�½а
�½изькому
рів�½і
культури,
як
Поділля.
Особливо-ж
сприятливою
для
цього
своїми
прпрод�½іми
умовами
була
яруж�½а
його
части�½а.
Тому
й
�½е
див�½о,
що
Поділля
вже
в
глибоку
старови�½у
�½алежало
до
пайгустіше
оселе�½их
краї�½
Украї�½и,
через
що
і
стало
класич�½им
тере�½ом
для
археологіч­
�½их
дослідів.
Які-ж
саме
були
ці
особливі
умови,
що
так
сприяли
оселе�½�½ю
стародав�½ьої
люди�½и?
Підкреслюючи
їх,
�½е
маю
�½а
думці
багатьох
печер,
дуже
частих
у
вап�½якових
скель�½их
породах,
що
виходять
�½аверх
в
числе�½�½их
ярах
Поділля,
а
особливі
морфологіч�½і
моме�½ти,
утворе�½і
довгою
і
питомою
подільським
умовам
ерозій�½ою
діяль�½істю
річок.
Легка
па-
хиле�½ість
гюземелля
Поділля
до
півд�½я,
пев�½і
геологіч�½і
умови
і
процеси
ерозій�½их
циклів
впли�½ули
�½а
ви�½ик�½е�½�½я
числе�½�½их
меа�½­
дрів,
які
утворили
багато
півостровів
і
майже
островів.
Ці
півострови
і
майже
острови
з
погляду
а�½тропогеографіч�½ого—це
природ�½і
фор­
теці,
�½езвичай�½о
догід�½і
для
старови�½�½их
людських
стоя�½ок.
Особли­
вість
їх
виявляється
�½е
лише
оборо�½�½істю,
виклика�½ою
морфологіч­
�½ими
моме�½тами,
але
й
присут�½істю
води
�½а
з�½ач�½ій
лі�½ії,
—
як
обо­
ро�½�½ого
моме�½ту,
так
і
джерела
�½апитку
і
твари�½�½ого
світу.
Необ­
хід�½о
заз�½ачити,
що
ці
оста�½�½і
два
моме�½ти
мусіли
бути
рішаючими
для
оселе�½�½я.
Де
їх
�½емає,
там
при
всіх
и�½ших
дуже
догід�½их
морфологіч�½их
умовах
стоя�½ок
старови�½�½ої
люди�½и
�½е
зустрічаємо.
Ось
�½пр.
Товтря�½ська
смуга—з
морфологіч�½ого
(оборо�½�½ого)
боку
ба­
гато
ці�½�½іша
для
оселе�½�½я
люди�½и,
а�½іж
півострови
і
майже
острови
яруж�½ого
Поділля,—бо
окремі
„Товтри"
більш
�½едоступ�½і,
�½іме
пів­
острови
і
майже
острови
подільських
річок.
Во�½и
�½е
були
сприят­
ливі
для
оселе�½�½я
старови�½�½ою
люди�½ою
тому,
що
їм
�½едоставало
в
�½айближчому
поближжю
двох
и�½ших
дуже
важ�½их
моме�½тів—води
і
твари�½�½ого
світу—�½еобхід�½их
чи�½�½иків
іс�½ува�½�½я
примітив�½ої
лю­
ди�½и.
Для
оселе�½�½я
Товтрів
і
а�½алогіч�½их
їм
морфологіч�½их
явищ
�½еобхід�½а
була
вища
тех�½іка
для
добува�½�½я
води
та
поживи.
Па
просторах
меа�½дрових
подільських
річок
зустрічаємо
разом
усі
три
моме�½ти,
�½еобхід�½і
для
іс�½ува�½�½я
люди�½и
з
примітив�½ою
тех�½і­
кою—і
во�½и
влас�½е
утворюють
ті
умови,
які
стали
ос�½овою
густого
оселе�½�½я
Поділля
в
ми�½улому.
Ці
моме�½ти
�½езвичай�½о
важливі
для
археологів
через
те,
що
во�½и
являються
для
�½их
дороговказом
(по­
кажчиком)
для
слідкува�½�½я
за
стоя�½ками
старови�½�½ої
люди�½и.
Такі
особливі
умови
зустрічаємо
�½а
широкому
просторі
Поділля
здовж
числе�½�½их
яруж�½их
річок
Серету,
Стрипи,
Збруча,
Смотрича,
Жва�½чика
і
и�½ших.
Візьмім
�½апр.
околицю
села
Кадиївець,
Кам’я-
4
ВОЛОДИМИР
ГЕРИНОВИЧ
�½ецької
округи.
Во�½а
розбита
ерозій�½ою
діяль�½істю
річки
Жва�½-
чика
і
його
приток
�½а
кілька
части�½:
влас�½е
„Кадиївці
,
**
„Лобок11,
„Балки1*
і
„Бураківка".
Найкращі
умови
оселюва�½�½я
(місце
�½айме�½­
шого
опору)
зустрічаються
�½а
„Бураківці1*
і
�½а
„Балках
,
**
де
й
�½ахо­
дяться
сліди
старови�½�½ої
стоя�½ки
так
зва�½ої
трипільської
доби
(домі-
ке�½ської
за
термі�½ологією
захід�½ьою).
Оскільки
ці�½�½ими
являються
морфологіч�½і
і
и�½ші
географіч�½і
моме�½ти
для
оріє�½тації
дослід�½ика-
археолога
—
показалося
�½а
практиці.
Підчас
екскурсії
Науково-
Дослідчої
катедри
Культури
і
Парод�½ього
господарства
Поділля
в
Кам’я�½ці,
крли
археологи
„заблудили
**
в
тере�½і,
географові
прий-
шлося
�½а
ос�½ові
географіч�½их
і
а�½тропогеографіч�½их
да�½их
вказати
місце
можливих
стоя�½ок
старови�½�½ої
люди�½и.
На
тере�½і
села
Кадиївець
ко�½статова�½о
дві
стоя�½ки
трипільської
культури
�½а
„Балках"
і
�½а
„Бураківці
.
**
Стоя�½ка
�½а
.
**
„Балках
**
„Балки
—
це
з�½есі�½�½я
тупокли�½�½ої
форми
довжи�½ою
200
м.
шири�½ою
40—80
м.
яке
вибігає
від
сходу
і
гострішим
кі�½цем
звер�½е�½е
до
заходу.
Утворе�½е
во�½о
через
ерозій�½у
діяль�½ість
двох
річок,
які
сходяться
�½ижче
від
тупого
кі�½ця
і
впли­
вають
�½апроти
кадиївецького
мли�½а
до
Жва�½чика.
Обидва
потічки
зараз
маловоді,
�½а
д�½і
півде�½�½ого
ледви
слезить
вода.
В
ми�½улому
во�½и
мусіли
бути
багаті
�½а
воду,
через
те
що
продуктом
їх
ерозій�½ої
діяль�½ости
є
глибокі
ярки,
які
розбили
суціль�½у
колись
височи�½у
і
утворили
високий
півостровець
„Балки
.
**
Згада�½ий
півостровець
спочатку
дуже
лагід�½о
з�½ижується
до
заходу,
далі
(приблиз�½о
від
полови�½и)
трохи
силь�½іше,
а
�½а
самому
заході
ві�½
круто
спадає
до
доли�½и
річки,
вздовж
якої
тяг�½еться
дорога.
До
півд�½я
і
пів�½очи
ві�½
круто
сходить
до
доли�½
обох
потічків.
В
ми�½улому
різка
крутиз�½а
берегів
мусіла
бути
також
і
з
захід�½ьої
сторо�½и,
так
як
по�½иже�½�½я
в
цьому
�½апрямі
є
продуктом
ерозій�½ої
діяль�½ости
�½овіших
часів.
Схід�½я
части�½а
(приблиз�½о
до
полови�½и
довжи�½и)
вкрита
чор�½о-
землею,
захід�½я
рі�½�½ю
з
кварцитами
і
яшмою.
І
ця
части�½а,
як
і
цілі
„Балки
,
**
була
колись
вкрита
чор�½оземлею,
що
її
змила
де�½уда­
цій�½а
діяль�½ість
вод.
Через
те
запев�½е
�½емає
�½а
цій
части�½і
і
слі­
дів
трипільської
культури,
яка
у
схід�½ій
части�½і
(покритій
чор�½о-
землею)
виявляється
числе�½�½ими
�½аходками,
які
стрічаються
в
чор-
�½оземлі
�½а
глиби�½і
до
ЗО
см.
Чор�½оземля
залягає
�½а
рі�½ищу
(оста�½­
ках
тераси
дав�½ього
Жва�½чика),
а
во�½о
�½а
крейдя�½их
відложе�½�½ях.
Схід�½я
і
захід�½ьосхід�½я
части�½а
„Балок
,
**
в
якій
де�½удацій�½а
і
еро­
зій�½а
діяль�½ість
була
силь�½іша,
виступили
�½аверх
відложе�½�½я
си-
лурського
моря.
ІІа
схід
від
півострівця,
при
його
�½асаді,
�½аходиться
молодий
кар’єр,
де
місцеві
селя�½и
добувають
серед�½єзерішстий
яс�½ої
білости
пісок,
який
залягає
�½а
крейдя�½их
відложе�½�½ях’
(заляга�½�½я
в
кар’єрі
�½е
вид�½о).
Цей
кар’єр
служить
�½ам
вихід�½ою
точкою
для
виз�½аче�½�½я
місця
з�½аходок.
Зробле�½о
їх
декілька.
В
од�½ій
(92
м.
�½а
захід
від
кар’єру)
в
глиби�½і
5—30
см.
�½айде�½о
черепки
трипільської
культури:
кус�½і
посуду
різ�½ої
величи�½и
і
форми:
гор�½ят,
мисок,
зба�½ків
з
черво�½ої
гли�½и,
прикраше�½их
трипільською
ор�½аме�½тикою.
В
другій
відкривці
(17
м.
�½а
захід
відпертої)
�½айде�½о
багато
таких
самих
черепків,
части�½а
яких
була
�½е
з
черво�½ого,
а
з
чор�½ого,
дуже
твердого
матеріялу.
Збірку
черепків
переда�½о
археологіч�½ому
му­
зеєві
в
Кам’я�½ці
�½а
Поділлю.
Городище
�½а
„Бураківці4*
Річка
Жва�½чик,
допливаючи
до
.
села
Кадиївець,
іде
в
�½апрямі
від
пів�½іч�½ого
заходу
до
півде�½�½ого
сходу,
робить
крутий
зворот
�½а
півде�½�½ий
захід,
а
далі
з�½ову
зво­

Plik z chomika:

Inne pliki z tego folderu:

Inne foldery tego chomika:

Zgłoś jeśli naruszono regulamin