Борисов А. Давньоруське Поросся. Система заселення.pdf

(49931 KB) Pobierz
ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Кваліфікацій�½а �½аукова
праця �½а правах рукопису
БОРИСОВ АРТЕМ ВАДИМОВИЧ
УДК [904.4:528.9] (282.247.32-197.4)"653"
ДИСЕРТАЦІЯ
ДАВНЬОРУСЬКЕ ПОРОССЯ. СИСТЕМА ЗАСЕЛЕННЯ
07.00.04 – археологія
Історич�½і �½ауки
Подається �½а здобуття �½аукового ступе�½я ка�½дидата історич�½их �½аук
Дисертація містить результати влас�½их дослідже�½ь. Використа�½�½я ідей,
результатів і текстів і�½ших авторів мають посила�½�½я �½а відповід�½е джерело
_______________________(А. В. Борисов).
Науковий керів�½ик:
Томашевський А�½дрій Петрович,
ка�½дидат історич�½их �½аук.
Київ – 2019
2
АНОТАЦІЯ
Борисов А. В.
Дав�½ьоруське
Поросся.
Система
заселе�½�½я.
Кваліфікацій�½а �½аукова праця �½а правах рукопису.
Дисертація �½а здобуття �½аукового ступе�½я ка�½дидата історич�½их �½аук
(доктора філософії) за спеціаль�½істю 07.00.04 «археологія». – І�½ститут
археології НАН Украї�½и, Київ, 2019.
На сучас�½ому етапі дослідже�½�½я та осмисле�½�½я процесу ста�½овле�½�½я
Руси-Украї�½и, од�½ією із провід�½их те�½де�½цій являється повер�½е�½�½я до
реалізації програм та завда�½ь вивче�½�½я окремих регіо�½ів і земель, розпочатих
В. Б. А�½то�½овичем, М. С. Грушевським та і�½шими представ�½иками цієї
�½аукової школи. Розвиток сучас�½ої археологіч�½ої �½ауки ґру�½тується �½а
�½овіт�½ій джерель�½ій, методич�½ій та тех�½іч�½ій ос�½овах. ЇЇ ключовими
�½ауковими проблемами є пита�½�½я вивче�½�½я в�½утріш�½іх зав’язків та
регіо�½аль�½ої специфіки суспільств �½а фо�½і загаль�½их те�½де�½цій розвитку.
Вірогід�½е з’ясува�½�½я та а�½аліз ролі місцевих ет�½о-соціаль�½их, природ�½их та
історико-культур�½их чи�½�½иків у формува�½�½і регіо�½аль�½их особливостей
серед�½ьовіч�½ого �½аселе�½�½я. Зако�½омір�½о, що такі дослідже�½�½я пов’яза�½і з
реалізацією міждисциплі�½ар�½ого комплекс�½ого вивче�½�½я історико-соціаль�½их
орга�½ізмів (ІСО), як окремих історико-культур�½их та адмі�½істратив�½о-
географіч�½их утворе�½ь. Літопис�½е дав�½ьоруське Поросся оди�½ з яскравих
прикладів такого історико-соціаль�½ого орга�½ізму, зафіксова�½ого писем�½ими
джерелами �½а півд�½і Київської землі.
Саме тому актуаль�½ість теми вивче�½�½я дав�½ьоруського Поросся полягає у
�½еобхід�½ості здійс�½е�½�½я спеціаль�½ого ціліс�½ого дослідже�½�½я регіо�½у �½а
�½овіт�½ій методич�½ій ос�½ові та
�½а засадах
комплекс�½ості.
Найбільш
продуктив�½им засобом реалізації цього дослідже�½�½я являється вивче�½�½я
системи заселе�½�½я регіо�½у дав�½ьоруської доби. При�½ципово �½ові можливості
для здійс�½е�½�½я такого дослідже�½�½я ви�½икли завдяки об’єму та якості
3
�½акопиче�½ої і�½формації, структурі джерель�½ої бази, яка поєд�½а�½а у тематич�½ій
геоі�½формацій�½ій системі завдяки цілеспрямова�½им польовим дослідже�½�½ям
автора, які тривали більше 10 років.
Наукова �½овиз�½а
дисертацій�½ого дослідже�½�½я виз�½ачається тим, що у
�½ьому вперше зібра�½о �½айпов�½іший каталог та відповід�½у базу да�½их про всі
археологіч�½і пам’ятки дав�½ьоруського часу території Поросся (389 оди�½иць).
Здійс�½е�½о їх�½є деталь�½е картографува�½�½я засобами геоі�½формацій�½их систем
(ГІС). У роботі здійс�½е�½о а�½аліз територіаль�½о-хро�½ологіч�½их етапів та
особливостей процесу ста�½овле�½�½я і розвитку системи заселе�½�½я регіо�½у.
Реко�½струйова�½о
мікрорегіо�½аль�½і
моделі
господарюва�½�½я
різ�½их
соціокультур�½их груп �½аселе�½�½я регіо�½у в умовах порубіж�½ого лісостепу
півд�½я Київської землі. Створе�½о комплекс�½у ди�½аміч�½у модель системи
заселе�½�½я
просторової
регіо�½у
�½а
ос�½ові
археологіч�½ої
та
загаль�½огеографіч�½ої
засади,
алгоритми,
і�½формації.
Удоско�½але�½о
методич�½і
процедури просторового а�½алізу систем заселе�½�½я та господарського
природокористува�½�½я дав�½ьоруського часу.
Подальший розвиток отримали
способи
прийоми
реко�½струкції
виз�½аче�½�½я
господарюва�½�½я
меж
та
фу�½кціо�½ува�½�½я
окремих
утворе�½ь
мікрорегіо�½аль�½их складових части�½ історико-соціаль�½ого орга�½ізму дав�½и�½и,
адмі�½істратив�½о-територіаль�½их
півде�½�½оруських земель. Апробова�½і �½ові засоби відбору, фіксації та а�½алізу
і�½формації про археологіч�½і пам’ятки у межах спеціаль�½о спроектова�½их
геоі�½формацій�½их систем.
Практич�½е з�½аче�½�½я
дослідже�½�½я полягає у можливості використа�½�½я
отрима�½их результатів для комплекс�½ого �½аукового дослідже�½�½я Київської
землі. Зібра�½і та систематизова�½і у роботі да�½і ста�½уть ос�½овою для
пла�½ува�½�½я та реалізації подальших проектів з дослідже�½�½я та охоро�½и
історико-археологіч�½ої спадщи�½и Поросся. Реєстр археологіч�½их пам’яток
дав�½ьоруського часу, зібра�½ий у процесі роботи �½ад дослідже�½�½ям, ста�½е
части�½ою загаль�½ого реєстру археологіч�½ої спадщи�½и. Ціліс�½е уявле�½�½я про
4
історію дослідже�½�½я та а�½аліз джерель�½ої бази дозволяє ефектив�½о пла�½увати
польові роботи із урахува�½�½ям ступе�½я археологіч�½ої дослідже�½ості території.
Створе�½а си�½тетич�½а модель розвитку дав�½ьоруського Поросся дозволяє
виокремити актуаль�½і �½апрямки подальших дослідже�½ь. Робота може бути
використа�½а при �½аписа�½�½і �½аукових робіт з археології та історії історич�½ої
Київщи�½и, історії Украї�½и, курсів лекцій, підруч�½иків з локаль�½ої історії
дослідже�½ого регіо�½у. Використа�½і методики можуть бути застосова�½і для
вивче�½�½я систем заселе�½�½я і�½ших регіо�½ів Півде�½�½ої Русі. Спосіб опису та
реко�½струкції системи оборо�½и Поросся придат�½ий для комплекс�½ого а�½алізу
оборо�½�½их систем серед�½ьовіч�½ого часу.
Отрима�½і
да�½і
розширюють
ос�½ову
для
подальших
дослідже�½ь
взаємозв’язків у межах системи: люди�½а – соціум – �½авколиш�½є середовище.
Створе�½а ди�½аміч�½а модель демо�½струє процес освоє�½�½я природ�½ого
середовища та розвитку системи заселе�½�½я у дав�½и�½у.
Джерель�½у
базу
роботи
складають
систематизова�½і
матеріали
археологіч�½их дослідже�½ь з території дав�½ьоруського Поросся, збереже�½і у
вигляді польової та звіт�½ої докуме�½тації (123 справи) і публікацій. Опрацьова�½і
матеріали археологіч�½их дослідже�½ь зберігаються у фо�½дових колекціях
восьми �½аукових уста�½ов. Загалом, у роботі автор зібрав та проа�½алізував
і�½формацію про 389 дав�½ьоруських пам’яток, серед яких – 263 поселе�½ські
археологіч�½і пам’ятки (у тому числі 66 укріпле�½их), 121 поховаль�½а пам’ятка
та п’ять відрізків Змієвих валів.
У результаті проведе�½ої роботи вдалося зібрати та систематизувати
�½аяв�½ий комплекс джерел про дав�½ьоруське Поросся XI-XIII ст. – півде�½�½у
части�½у Київського к�½язівства у басей�½і р. Рось. Проа�½алізова�½о ста�½ розробки
та історію вивче�½�½я ключових проблем дав�½ьоруського Поросся: історич�½ої
географії регіо�½у, ет�½іч�½ої структури �½аселе�½�½я, історії вивче�½�½я �½омадів та
комплексу проблем, пов’яза�½их з Пороською Оборо�½�½ою лі�½ією.
5
Археологіч�½е дослідже�½�½я Поросся розпочалось у першій полови�½і
ХІХ ст. Найбільш і�½те�½сив�½о польові роботи здійс�½ювались у 1960-1980-х
роках (В. Й. Довже�½ок, М. П. Кучера, О. П. Моця, Л. І. Іва�½че�½ко, Р. С. Орлов).
Систем�½у роботу з вивче�½�½я дав�½ьоруських пам’яток регіо�½у продовже�½о в
рамках Пороської експедиції ІА НАН Украї�½и у 2010 р. під керів�½ицтвом
А. В. Борисова.
У цьому дисертацій�½ому дослідже�½і використа�½о методику та методич�½і
засади, запропо�½ова�½і та успіш�½о апробова�½і А. П. Томашевським під час
дослідже�½�½я матеріалів Схід�½ої Воли�½і дав�½ьоруського часу. Методика а�½алізу
системи заселе�½�½я, застосова�½а А. П. Томашевським складається з пев�½их
структур�½их ла�½ок. Во�½и передбачають використа�½�½я засобів орга�½ізації
джерель�½ої бази та застосува�½�½я кількох ос�½ов�½их методич�½их прийомів і
методологіч�½их
дисертацій�½ого
засад,
опублікова�½их
у
у
�½изці
робіт.
Автор
цього
дослідже�½�½я
цілому
дотримується
послідов�½ості
дослід�½ицьких операцій, запропо�½ова�½их А. П. Томашевським.
Початковий етап цілеспрямова�½ого заселе�½�½я Поросся припадає �½а
початок XI ст. і пов’яза�½ий з �½амага�½�½ям к�½язівської влади зміц�½ити систему
оборо�½и Києва. Для цього у 1031 р. було здійс�½е�½о підготовчі роботи – у
Пороссі орга�½ізова�½о �½ове �½аселе�½�½я, у тому числі – оселе�½о кілька груп
поло�½е�½их
«лѧхів»,
переваж�½о
у
серед�½ій
течії.
Наступ�½ого,
року
розпочи�½ається будів�½ицтво городищ та лі�½ій Змієвих валів по Росі.
Це�½траль�½им місцем �½ового регіо�½у дав�½ьоруського заселе�½�½я стає Юр’єв �½а
межі Верх�½ього та Серед�½ього Поросся. Від �½ього будується дві лі�½ії Змієвого
валу у захід�½ому �½апрямку та од�½а �½а схід. Таким чи�½ом досягається зміц�½е�½�½я
�½айбільш �½ебезпеч�½ого півде�½�½о-захід�½ого �½апрямку київської оборо�½и. За
оці�½ками М. П. Кучери будів�½ицтво пороських Змієвих валів було здійс�½е�½о у
максималь�½о стислі термі�½и – протягом 1032-1036 рр. З приходом у Поросся в
другій полови�½і-кі�½ці XI ст. «своїх пога�½их» спостерігаємо збільше�½�½я
�½аселе�½их пу�½ктів у серед�½ій та �½иж�½ій течії Росі, і особливо, у �½иж�½ій течії
Zgłoś jeśli naruszono regulamin