Літературно-науковий вісник_1925_Том 86_Книжка 04_04!!!.pdf

(4473 KB) Pobierz
digitized by ukrbiblioteka.org
Передплачуйте
що виходить
два рази �½а тижде�½ь.
�½овий ЧАС,
Львів, РОська,
18
.
digitized by ukrbiblioteka.org
Як дим підоймаєся.
(Згадка).
П рисвячую памяти Д є д і.
Десь зійшлося шість дєдів у Кутіх і змовилися, щ о
в середу вже відвозять своїх си�½ів д о шкіл в Коломию,
хоть �½ай �½е�½і плачуть, хоть �½ай під колісє лягають.
Досвіта хлопця у віз тай холодом , хол одом у пісти�½-
ськім лісі зїдуться так, гейби �½е хотячи, гейби �½а попас під
смеречи�½ою. Та як хлопці з поза смерік звідти — �½е звідти
здиблються тай розпіз�½аються, то всю тугу з себе у росу
поскидають, а коли ще й доля Тх пальчиком закличе, то як
молоді голубці білі у мури крильми летіти будуть. Не буде
їм привижуватися, що село їх здога�½яє, �½авперед воза лягає
і д о міста �½е пускає. Не буде їх �½ічо у грудіх спирати, �½е
буде їм дорога порохом в очі метати.
Буде їм со�½ечко цвітом личко малювати...
Так дєді себе безпечили тай так зробили, б о дєдева
міць в хаті, а �½е�½и�½і сльози.
Щ е заки село пробудилося, дєдя заставили Іва�½чика
поцілувати �½е�½ю в руку тай �½а віз �½а сі�½о сідати.
Таки везеш його ситити, — ломили собі руки �½е�½я.
Дєдя містили �½а возі зеле�½у скри�½ку тай квапилися гей
перед тучею.
Не�½я відкликали Іва�½чика д о комори і шепотіли, щ о
в ґарчику �½а д�½і у молоці є три сріб�½і леви. А відтак пере-
ші�½кали Іва�½чика, а відтак переперезали, а відтак черво�½е
яблучко в писа�½у торби�½у поклали, а відтак плакали.
А як гуси заґеґали, овечки заблеяли? коровки замукали,
то Іва�½чик вже сидів в білій коруши�½ці �½а возі коло дєді
і ми�½ав хату.
Redakcja czasopisma Literaturno-Naukowyj W istnyk we Lwowie.
Pr. 143/25. W Imieniu Rzeczypospolitej P o lsk iej! Sąd okręgowy karny we
Lwowie, orzekł na wniosek Prokuratury przy tymże Sądzie, żo treść czasopisma
„Literaturno-Naukowyj W istnyk Nr. 3 z marca 1925 r. w artykułach, a miano­
wicie wiersz p. t. „Świtowyd Ukrainy“ ustęp między słow am i: „pid szum derew“
a „Marko Prokliatyj“ zawiera znamiona zbrodni z §. 65 a) uk. uznał dokonaną
w dniu 26/11. 1925 konfiskatę za usprawiedliwioną i zarządził zniszczenie całego
nakładu i wydał w myśl §. 493 p. k. zakaz dalszego rozpowszechniania tego pisma
drukowanego. Zarazem wydaje się nakaz odpowiedzialnemu redaktorowi tego cza-
sopisma^ by orzeczenie niniejsze umieścił bezpłatnie w najbliższym numerze i to
na pierwszej stronie. Niewykonanie tego nakazu pociąga za sobą następstwa prze­
widziane w §. 21. ust. druk. z 17. grudnia 1862 Dzpp. Nr. 6 ex 1863 t. i. zasą­
dzenie za przekroczenie na grzywnę do 400 Zł. p. Lwów d. 28 lutego 1925.
HaweL
digitized by ukrbiblioteka.org
Вік�½а глипали за �½им і хмурилися.
Двері запиралися і сердилися.
Плете�½і перелази руками махали.
На горбочку зеле�½ий ясі�½ь підоймився і показував �½е�½и,
куда її си�½ їде.
Отави росу пили, �½е�½и�½ голос стелили: Чи ме�½і хибло
лижки, чи миски, що я дити�½у від хати у світ пустила? —
Хто тепер бу де ме�½і косити, хто буде в бути�½ ходити, хто
буде го�½ти робити?
А як дєдя �½а то розг�½івалися, то �½е�½и�½і слова утекли
в гору і в хмарах горіли, аби Іва�½чик �½е ба�½ував за селом,
аби в гору �½а �½ебо дивився.
К оби’с, хл о’, утік із цего смучого села від довб�½і тай
барди» то би’с колись ме�½і дєкував старом у!
Іва�½чик дивився �½а черво�½е �½ебо і палав коло дєді гей
той ра�½ок коло со�½ця �½а сході.
Але то пога�½і ко�½і, їдуть як змиї!
Так як дві слові заговорити, а во�½и вже вуйків сад пе­
ребігли. Ото будуть вуйко �½е�½ю сварити, щ о їм �½е сказали,
коли Іва�½чик д о школи їде. Був-бих йому грушок у торби�½у
�½асипав, був-бих ки�½ув лева �½а скриптури, аби гу�½цвот
к�½ижки брався.
Тай були би казали: Мой, хл о’ Ива’, чітай, са�½яку, глі-
боко тоті коме�½юші, м о ж е б и ’е �½а зліс�½ого вивчився! Нема
в селі по�½ад �½его. Піп лише�½ь �½а Різдво та �½а Великде�½ь
вепра ріжет, а ві�½ кож дого місяця такого, як медведя �½а
ватрі шмалит! А які там �½абутки, гай, гай ! Пют, да�½цуют,
з віри виходют. Грим�½и, кажет, Семе�½е, з моєї дубелтівки
зо-три рази, �½ай село з�½ає, що зліс�½ий Шпа�½іло з м олоди­
цями пє тай гуляє!
А дєдя зацитькували-б вуйка: А�½у заткай-си, Семе�½ку,
братчіку, таки що піп, то �½е зліс�½ому пара; скор�½єє-си ра�½о,
відгалакає своє тай увесь де�½ь може пупом д о гори лежати,
а ти, зліс�½ий, чімхай плаями та вертепами та печерами, доки
тебе звірь �½е збавить, або христі�½и�½ д о вершка берези горі
�½огами �½е присилит!
То во�½и собі перечуться, а Іва�½чик вже видить, як гру­
бий зліс�½ий Шпа�½іло привяза�½ий �½огами д о вершка берези
гойдаєся си�½іський у повітрі тай руками галузя ловиться,
а галузя ломиться і ві�½ усім тілом теліпаєся, як повіше�½а
воро�½а...
Відрубайте, дєдику, курмей, �½ай зліс�½ий �½е мучиться!
Ей-га, ти задрімав, хлопче, а попи аді вже службу
правлют!
Іва�½чик стидався, а дєдя погладили його по голові
і показували батіжком попові гори, що ра�½ісько рядом п о ­
ставали і черво�½ими кремі�½�½ими вершками молилися �½ад
селом, як три зажив�½і попи �½ад хлібом при парастасі.
digitized by ukrbiblioteka.org
Буде, �½ебоже, крас�½а д�½и�½ка, коби тобі така доля!
Д єдева тварь сяла, як гай д о схід-со�½ця. Такі добр і
були дєдя лиш тогди, коли з міста вертали, або десь-котрої
�½еділі, або коли у тети�½ої Маріки �½а весілю були, або як
колядували. Бо дедя �½е мали коли веселитися і хату пе­
стити. Як посиділи коли �½а стільчику коло печі і люльку
закурили, то лиш доти, доки себе �½е вдарили по чолі і �½е
сказали: Ти сів, Ю ро, тай з тобов усе сіло! Нераз Іва�½чик
з братом і сестрою грався деді тай �½е�½і тай тогди брат
Сюта вуглем малював собі вуси, сідав коло печі, поправляв
волося так, аби �½а переді підоймався вихор і пахкаючи
лю льку, удавав д єд ю : Мой, хл о’, а�½у барди в руки тай сі­
чіть ріщє! А�½у маржи�½і їсти дайте, а�½у поліг обертайте, а�½у
лутко, живо, раз-два!
На тото сестра Єле�½а убирала �½е�½и�½у хустку і б о р о ­
�½ила: Мой, Ю ’, уступиси від дітий, �½ай сили, �½ аби раю т!
А �½а тото Сюта Іва�½чика за вухо хап тай крізь двері:
Ци тобі тото дєдя говорит, ци хто?
А сестра Сюту за заші�½ки тай у плач: Мой, Ю ’, а ти
�½а що дити�½і відорвав вухо, ти остік-си?
Най робит, або �½ай ги�½е!
Т о ти такий дєдя?
А ти така �½е�½я? Меш �½ужду їсти!
А ти д о чого газда?
Я �½е газда?
І тогди Сюта біг за сестрою �½авкруг хати питаючи, чи
ві�½ �½е газда. А дєдя і �½е�½я десь ізза вори�½я показувалися
і казали дітям, що виріють, але їх тварь сяла.
Нема в світі по�½ад сестру і брата тай по�½ад �½е�½ю
і д єд ю !
Д єд ю , питаєся Іва�½чик, — а ви де діли Сюту і Єле�½у?
Во�½и сеї �½очі у діда тай баби �½очювали.
А ви чому ме�½е туди �½е пустили?
Б о ти д о к�½ижки, а во�½и д о роботи.
Іва�½чикови стало так ба�½�½о за братом і за сестрою,
щ о раптом забаг скочити з воза і д о �½их вер�½утися. Чому
його з �½ими розлучили, чому його беруть гет від роботи,
а
їх лишають, чому його убрали по великод�½ому, а �½а �½их
руб �½а рубі? Ві�½ буде собі десь у хаті к�½ижку читати тай
блавучити, а Сюта буде г�½ій з під маржи�½и тіскати, а Єле�½а
б у д е �½а слоті маржи�½у пасти! Будуть їх дєдя тай �½е�½я що
д�½я сварити, а його будуть хвалити!
Д єд ю , вертаймося д хаті тай беріт ще Сюту і Єле�½у
у школи!
Дєдя посміх�½улися тай сперли ко�½і: Тепер злази, �½е­
бож е, з воза та бігай ід своїм камратям, б о це вже пісти�½-
ський ліс �½ад �½ами.
Лиш дєдя то сказали, а з ліса: Гоп, гоп!
*
digitized by ukrbiblioteka.org

Plik z chomika:

Inne pliki z tego folderu:

Inne foldery tego chomika:

Zgłoś jeśli naruszono regulamin